(044) 278-61-52, (044) 279-22-56 Київ, вул. Володимирська, 24
- 47314
ВІД УЯВНОГО ДО РЕАЛЬНОГО.

ВІД УЯВНОГО ДО РЕАЛЬНОГО.

Віртуальна подорож по Софії Київській

 

Наразі у фахових публікаціях все більше приділяють увагу комунікативній функції сучасного музею, вкладаючи у це поняття самий широкий спектр значень. Однак, у всіх випадках — чи йде мова про екскурсійну діяльність, освітні проекти чи новітні інтерактивні елементи в експозиції, на увазі мається активне, діалогове спілкування з аудиторією. Особливе місце в цьому належить інтернет-технологіям, що обумовлено цілком очевидними і, переважно, об’єктивними факторами. Тут відіграють роль віддаленість музейного закладу, недостатня розвиненість інфраструктури, пропускна здатність експозиційних приміщень, тобто — всі чинники, що обмежують можливості особистого відвідування музею. Як раз саме в плані доставки інформації до користувача мережа інтернет відіграє провідну роль. Це підтверджується даними соціальних опитувань, результати яких, до того ж, демонструють показники, стабільно близькі для самих різних географічних регіонів. Наприклад, дослідження проведені уральськими соціологами показали, що мережею інтернет, як головним інформаційним джерелом, користується 83 проценти учнівської та студентської аудиторії.

В цілому такі показники характерні і для музейної справи, хоча її специфіка передбачає певні особливості в типах поданої інформації. Провідну роль тут відіграє візуалізація, без якої неможливо уявити як реальну, так і віртуальну репрезентацію музейних об’єктів. Їх представлення у web-середовищі визначається, переважно, кількома усталеними формами, від сторінок зі статичним ілюстрованим текстом до віртуальної подорожі територією та приміщеннями музейного об’єкту. Тут потрібно зазначити, що в наш час перед тим, як спланувати туристичний маршрут, визначити пам’ятки та музеї для відвідування, все більше людей звертаються до віртуальних турів. Це підтверджують дані, наведені компанією Harris Interactive (США), яка спеціалізується на вивченні суспільної думки, соціологічних та маркетингових дослідженнях. Під час опитування респондентів 73% відповіли, що місце для відпочинку або туристичний маршрут вони обирають в Інтернеті, 69% з них зазначили, що для прийняття остаточного рішення їм потрібна візуальна інформація, а ще 59% опитуваних визнали віртуальні тури дуже корисними під час вибору місця відвідування.

Софійський собор ХІ ст. являє собою один з найпопулярніших екскурсійно-туристичних об’єктів нашої країни. Він зберіг давню архітектуру та унікальний за своєю цілісністю комплекс монументального живопису ХІ ст. — 260 кв. м. мозаїк та 3 000 кв. м. фресок. Окрім того, архітектурно-мистецький ансамбль собору поєднує творчі зусилля багатьох поколінь — в його архітектурі та оздобленні присутні елементи українського бароко, стінопис зберігає твори XVII, XVIII та XIX століть. Внутрішні архітектурні об’єми собору з їх вражаючою кількістю компартиментів обумов­люють дуже складну систему розміщення монументального живо­пису, який у повному обсязі практично неможливо оглянути під час звичай­ного, разового відвідування пам’ятки. Саме тому різноманітні сервіс­ні можливості віртуальної подорожі дозволять доповнити звичайну екскурсію.

Працюючи над віртуальним туром по Софії Київській, виконавці ставили собі за мету створити оригінальний та, в певній мірі, інноваційний проект. Подорож розпочинається з площі перед Дзвіницею, продовжується по території подвір’я між пам’ятками архітектурного ансамблю XVIII століття і, нарешті, приводить відвідувача до внутрішнього простору Софії Київської. Вражаючий ефект присутності забезпечує не лише професійна зйомка (автор — Євген Хлебніков, студія GetPano), а й продумана схема пере­ходів між панорамами. Навігація забезпечується позначенням точок переходу та трьома графічними планами — території подвір’я та планами першого та другого поверхів собору (рис. 1, 2). Плани виконують інтерактивну функцію, дозволяючи відвідувачу обрати потрібну точку огляду оминаючи традиційні послідовні маршрути. Окрім того, користувач має змогу викликати список всіх присутніх у проекті точок огляду (рис. 3). Кожен з пунктів цього списку також обладнано інтерактивним зв’язком з відповідним архітектурним об’ємом. Подібний «текстовий навігатор» має особливу вагу для професійної аудиторії, добре знайомої з архітектурною будовою давньоруських храмів та сюжетною основою їх монументального живопису. Однак і пересічний відвідувач в процесі подорожі має змогу ознайомитись з назвами компартиментів та живописних композицій — всі точки переходу обладнані спливаючими підказками, які дозволяють поєднати у свідомості користувача візуальні образи з назвами об’єктів (рис. 4).

Безумовно, гуманітарні інтернет-ресурси повинні відігравати не лише рекламно-оглядову роль; насамперед вони зобов’язані підтримувати культурно-освітні функції. Віртуальний тур по Софії Київській обладнано великою кількістю інформаційних довідок, посилання на які розміщені безпосередньо біля сюжетів або архітектурних деталей, яким вони присвячені (рис. 5). За бажанням користувач може викликати спливаюче вікно з відповідною довідкою (рис. 6). Певною мірою такий підхід перетворює віртуальну подорож на своєрідний енциклопедичний ресурс. Можна також додати, що широкі можливості навігації та різноманітність точок огляду дозволяють складати індивідуальні екскурсійні маршрути.

Завершуючи характеристику цього нового культурологічного проекту Національного заповідника «Софія Київська», потрібно зазначити, що архітектура та монументальне мистецтво Софійського собору вперше представлені у тривимірному форматі.. Творча група Національного заповідника, яка працівала над створенням туру разом із студією GetPano висловлює впевненість, що реалізована можливість дистанційного відвідування Софійського собору дозволить значно розширити коло зацікавлених історією та культурою нашої країни.

Михайло Панченко, Кіра Петрачек.